Подію, яка відбулася 17 вересня 2015 року у КЗ Новомиколаївська СЗШ, чекали з нетерпінням: у цей день відбулася поїздка учнів ради школи разом з педагогом-організатором та вчителем української мови до військового госпіталю у м.Дніпропетровськ де перебувають на лікуванні чи реабілітації воїни-учасники АТО.

          Сірою стрічкою звивалась дорога, діти в автобусі були особливо серйозними, бо відчували, яка відповідальність покладена на них – представляти весь колектив рідної школи.

Їхали не з порожніми руками,везли листи солдатам від учнів, солодощі, фрукти, нехитрі подарунки – обереги, зроблені дитячими руками.

А головне – мали передати щиру підтримку захисникам України.

          Вихованці школи побували у палатах терапевтичного відділення медичного закладу. Діти висловили пораненим бійцям щирі слова вдячності за їхній героїзм та відвагу, побажали швидкого одужання та повернення додому, підбадьорили їх, а учениця 8 класу Черновол Анастасія заспівала для солдат українську пісню. Крім того, учні подарували ляльок-мотанок та мандали бажань, які стануть для бійців захисникам добрими та надійними оберегами, адже зроблені з любов’ю та вірою у краще майбутнє. Солдати  міцно стискали в руках подарунки, а дехто говорив, що саме вони їм там ставали в поміч.

           Кожен боєць із радістю та теплотою приймав дитячу увагу та їхні побажання, дякував за турботу.

 А далі було фото на згадку...

          І ось уже знову шурхоче асфальт під колесами автобуса. Новомиколаївка кличе дітей додому. І повертаються вони особливо піднесені, бо гідно виконали покладену на них місію. А найголовніше – діти власноруч доторкнулися до подій, були поряд з тими, хто сьогодні стоїть на захисті їх життя. Своїми ще не дуже міцними руками підтримали героїв, до стуку мужніх чоловічих сердець долучили щире биття своїх гарячих дитячих сердечок.

          Всім нам добре відома політична та військова ситуація, яка нині склалася в нашій державі. Дуже тяжко розуміти, що кожного дня там на сході гинуть наші патріоти. В такий момент ніхто не може стояти осторонь. В такий момент прокидається нестримне бажання зберегти життя кожного, хто зараз не з нами, хто зараз ризикує собою для нашого світлого майбутнього. Наша армія сильна духом, але ніщо не надихає так сильно, як щирі зізнання маленьких патріотів. Я пишаюся, що в цей складний та відповідальний для України час, школярі Новомиколаївки не залишаються байдужими, не стоять осторонь від спільної біди. Роблять правильні висновки і підкріплюють їх благородними вчинками

           Для школярів ця зустріч стала справжнім уроком мужності і відваги.

Діти моляться за солдатів, за неньку-Україну, й вірять, що все це скоро минеться, а наші солдати всі повернуться додому живими. Також учні з нетерпінням чекають наступної поїздки до бійців.